Україна-Білорусь: шляхи співпраці громадянського суспільства

3 травня у Києві відбулася міжнародна конференція «Україна-Білорусь: від викликів до спільних проривів». Захід був організовнаний ГО «Європейський Рух України» за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. У ньому взяли участь представники Конфедерації вільних профспілок України.


Оптимістичні перспективи

Під час відкриття заходу керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауман наголосила на важливості закріплення демократичних традицій та європейських цінностей у двох країнах, на що, зокрема, й спрямована підтримка її організацї.

У свою чергу голова правління ГО «Європейський рух України» Вадим Трюхан у своєму виступі зауважив, що відносини між Україною та Білоруссю на міждердавному рівні досить непрості.

«У той же час, згідно з останніми опитуваннями, українці мають найкраще відношення до поляків та білорусів, – додав він. – А відношення людей – це найголовніше. Саме тому ми  хочемо ініціювати низку заходів, щоб спілкування між українцями та білорусами було більш глибоким та всеохоплюючим. Крім того, відзначу, що Україна та Білорусь – це «східноєвропейські тигри». Адже, думаю, ми доживемо до того часу, коли наші дві країни в багато чому повторять шлях Сінгапуру, Таяваню, Південної Кореї. У нас усе для цього є: і ресурси, і розумні люди. Не вистачає лише вміння вибирати державних менеджерів, які б вели країни у майбутнє, де пріорітетними буде безпека й добробут громадян».

Спільне та відмінне

Народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України із закордонних справ Борис Тарасюк звернув увагу на те, що Україна та Білорусь мають багато спільного, зокрема, історію, економічні інтереси та біду – наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. «Торгівельний обіг між державами складає 4,5 млрд доларів на рік, – ­ додав він. – Білорусь має позитивне сальдо у цій торгівлі ­– більше 2 млрд дол. Тобто Україна більше імпортує з Білорусі, ніж експортує до неї. Якщо подивитися на структуру цієї торгівлі, то там переважають енергоносії та готова продукція нафтової промисловості. Треба багато уваги приділити питанням вирівнювання нашої торгівлі».

Серед головних відмінностей двох країн, на думку Бориса Тарасюка, різні зовнішньоекономічні цілі. Він зазначив, що Україна прагне стати членом об’єднаної демократичної Європи, а офіційна Білорусь такої мети не має.

«Крім того, вона пов’язана з країною, яка з нами веде війну, – додав він. – Нас також відрізняють різні форми політичного правління. Хочу звернути увагу на різні підходи у  міжпарламентському співробітництві. Якщо у Верховній Раді є депутатська група зі зв’язків з Республікою Білорусь, то в білоруських наіональних зборах такого об/єднання немає. До речі, Білорусь є кординаційним центром інститутів СНД, а Україна нещодавно заявила про вихід з них усіх».

Можливості співпраці громадського сектору України та Білорусі

Надзвичайний та повноважений посол України в Республіці Білорусь Роман Безсмертний (2010-2011рр.) акцентував на тому, у яких саме напрямках можна співпрацювати  громадянське успільство двох країн, попри різні ситуації в них.

«Обидві держави страждають тим, що у них існує конфлікт між громадянським суспільством і державою, – зауважив він. – І в обох він – затяжний. Також у двох державах є інститути, які паразитують на суспільствах. Загалом співпраця громадянського сектору та вироблення спільної позиції є  надважливою».

На тому, що в останні два роки ситуація у білоруському суспільстві покращилася розповів Національний координатор Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у Білорусі Микола Кванталіані. За його словами, у країні розпочався новий цикл формальної лібералізації.

«У нас відсутні інституційні зміни чи вільні вибори, але влада дозволила взаємодію громадянського суспільства та державних органів. Наприклад, ми наразі співпрацюємо з МЗС Білорусі. Його представники приходять на наші заходи. Водночас є й  обмеження: громадським організаціям не можна діяти без офіційної реєстрації. А за порушення цієї норми існує кримінальна відповідальність – позбавлення волі строком від 6 місяців до 2 років».

Щодо спільної взаємодії: У нас є стандартні напрямки роботи в рамках 5 тематичних груп: робочих груп, що займаються питаннями демократії, економічної інтеграції, охорони навколишнього середовища, контактів між людьми і соціального діалогу. Зокрема, в рамках цієї кооперації є програми регратнитнгу, відповідно до якої, відібрано відібрано 13 проектів. П’ять з них передбачають співпрацю організацій України та Білорусі».

Під час конференції слово взяв  й голова КВПУ Михайло Волинець, який також є членом робочої груп 5 «Соціальний діалог» та 4 «Зайнятість, соціальна політика, рівні можливості та здоров’я» – Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Української сторони платформи громадянського суспільства Україна-ЄС відповідно. Він розповів про співпрацю українських незалежних профспілок з громадянським суспільством Білорусі, в першу чергу – з організаціями білоруського незалежного профспілкового руху.

«Ми солідарні з нашими колегами й знаємо, у яких складних умовах їм доводиться діяти, – зазначив він. – У Білорусі порушуються права людини, а соціальний діалог – відсутній. Нагадаю, 18 квітня представники КВПУ пікетували посольство Республіки Білорусь в Україні з вимогою припинити утиски незалежних профспілок. У 2017 році були арештовані лідери Геннадій Фединіч та Ігор Комлік, відбулися обшуки у профспілкових офісах незалежних профспілок БНП, РЕП, СПМ, а пізніше 550 осіб були викликані на допити».

Михайло Волинець також звернув увагу на потужні міжнародні механізми захисту прав. Він нагадав, що питання порушення профспілкових трудових прав у Білорусі розглядалися на Міжнародній конференції праці, й були ухвалені санкції проти держави.

Обговорюючи стан та перспективи співпраці громадянського суспільства України та Білорусі, учасники конференції виділили можливі шляхи кооперації, зокрема: спільне подолання конфліктів між владою та громадянським суспільством у державах; обмін досвідом та практиками в рамках  Східного партнерства; проведення регіонального діалогу та побудова мереж у різних галузях; налагодження співпраці експертних організацій; взаємодія у протидії російській пропаганді. Також вони висловили думку, що спільними зусиллями потрібно долучатися до розбудови майбутнього Європи та сприяти процвітанню двох своїх держав.


KONV ILO 600X80 NPGU 

ohrana truda gl21
VSTUPIT
 
 
 
 
 
proekt trudovovgo baner 2
sozda32
 
 podpiskaASPEKT 1      iloenc
 
  • logo kvpu
  • partn2
  • partn3
  • partn4
  • npgu ternovka
  • partn2
  • minigwiki
  • logo bezramok youtube
  • derggirnagl